За порогом...
за тим порогом йде війна.
якась істерика гібридна.
анігільований в ніщо,
причина диких цих істерик
ти як нікчема і ніхто...
але із гаджетом сучасним... -
шукаєш ігор і розваг.
і козаком рішучо, вміло
ти окульбачиш враз коня
й верхи на огирю стрибаєш
крізь оник димний у вогню.
і що є моці стрімко так
в інформаційний простір скачеш -
у свято, в подорож, в оман,
у блиск і відблиски святкові
з бучними учтами щодень... -
про все і себе забуваєш,
що за порогом йде війна,
якась істерика гібридна.
бо ти в ілюзіях... - нема
тебе і духу в цьому світі!
де ми живемо сьогоденням,
тепер і зараз, саме тут.
що нам вчорашнє?!..
лиш побіжно
згадаєм з настрою його.
і на прийдешнєє начхать нам -
воно незриме і ніщо,
його ніколи нам не знати...
і саме нині слушний час
аби освідчитись Фортуні
в безсуперечності своїй,
у незрадливості й покорі.
...о! так...усе змінилося у світі
(а, може, я змінився в ньому?...).
тут кожен зайнятий собою,
собі самому головний
і прагне Бога і свободи
...але...але...але...
за тим порогом
йде війна,
кремлівський
приступ
істерії.
