08.12.2021 05:09
for all
25 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Медова колисанка цвіркунця

Медова колисанка цвіркунця

Ведмідь забрався в хащі журавлини, 

Й осінніх ягід досхочу наївся.

Та сіялися з хмар дощу краплини

І мокрий холод здогадом роївся, 

Що час лягати спати до весни.


Тож у барліг заповз сіньми тісними, 

Крізь павутину літню ще незриму, 

Й подумав раптом: – З лапами брудними

Не варто лізти в постіль на всю зиму, 

Бо снитись будуть неохайні сни.


В таз воду влив, підошви шкріб сумлінно, 

Змивав траву з піском уперемішку.

А чисті лапи витер неодмінно, 

Подушку ще до сну підбив на ліжку, 

З полегкістю задмухав каганець.


Під ковдрою в затишному барлогу

Не дошкуляють холоди знадвору

Лиш сни спливають у пітьмі потроху

Та колисанку про медову пору

Завівся тріскотіти цвіркунець.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.01.2022 07:09  © ... => Ольга Шнуренко 

Мені здається, що всі звірі чистюлі (відносно)) Якось згадалось, що в селі дітей на ніч заставляли мити ноги (бо ж бігали часто босими влітку). Тож подумалось, що ведмедю точно треба помити! Адже залягає спати на всю зиму!)) 

 12.12.2021 23:06  Ольга Шнуренко => © 

Який же цей ведмідь чистюля )))