Нащо ті пісні
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Кротові з топінамбуру та хрону
Схотілось добру юшку зготувати
Холодної осінньої пори,
А скуштувати страву ту сезонну
Надумав жабу й пацюка позвати
До себе в гості в глибину нори.
Недовго ждав – знадвору шурхіт чутно,
Й окріп ще не кипить у бідолахи,
Запрошені ж явились на поріг.
Боявся кріт, що гостям стане нудно,
Тому пісні співати для розваги
Просити став, щоб час швиденько збіг.
І перший затягнув, хрипливо трохи,
Про мандри під землею хідниками
І про хрумкі солодкі корінці.
А жаба про калюжу край дороги
Заквакала й про ряску килимками
У літньому мулькому озерці.
Та враз пацюк, що теж улад несміло
Щось про комору думав завивати,
Нанюхав носом пахощі смачні
І гучно писнув: – Юшка докипіла!
Гайда до столу! Досить нам співати!
Сідаймо їсти, нащо ті пісні.
І справді, страва сильно запахтіла.
Кріт у миски став гостям наливати,
Коли вогонь під казанком погас.
– Ох, добра юшка! – жаба чавкотіла,
Хоч топінамбуру, здається, малувато…
Пацюк пищав: – А хрону в самий раз.
