10.12.2021 21:13
for all
21 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Тепла...

Буває, спинишся на мить... 

Минула мить... минули роки... 

Ми всі у чомусь є пророки,  

Коли чужа біда болить... 

 


І, звівши очі до небес,  

Щодня на когось уповаєм 

Й щодня у собі розпинаєм 

Того, що навесні воскрес. 

 



А час летить і знов ялинка 

І знову білий чистий сніг 

Очистив все, на чорне ліг,  

Природа воскресає взимку. 

 



А душам хочеться тепла,  

Й гірлянди у шибках згорають,  

Ми спішимо, де нас чекають 

За шторами тонкого скла. 

 



Горять жаринки мандарин - 

Ми несемо тепло у сумці. 

Хотілося б тепла і в думці - 

Не розгубити б слів-жарин. 

 



Так змінюють роки роки,  

Міняють нас, і ми минаєм,  

І ми, минаючи, чекаєм 

Чиєїсь теплої руки... 

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.12.2021 20:04  Тетяна Амеліна => © 

Гарно! Нас всіх у всі часи об`єднує потреба у "теплій руці" ...