23.12.2021 15:01
для всіх
109
    
  4 | 4  
 © Ем Скитаній

загублена пісня

загублена пісня

святкове

сумбурна передсвяткова поетична нотатка про втрачені слова до вірша, який міг би стати дивовижно мелодійною співанкою...можливо новорічною...можливо різдвяною...та, на превеликий жаль, слова забулися ще до їх занесення на білий, чистий папір... - такі от драматичні ситуації іноді трапляються із подібними цьому поетичними текстами...тому завершується уся ця метушлива "гра" у пригадалки і шукання слова саме прозовим текстом...

1.

собі самому в самоті

по вінця чарку наливаю.

себе із святом привітаю.

і за пустий присяду стіл.

лиш хліб і сало, огірок -

ото й уся моя трапеза

у час, коли іду по лезу

і як останній кожен крок.

мене пригорне п`яний сум, 

думки сховає у тумані

надій якихось, у омані, 

у цю пусту зими красу -

холодну, білу, у вітрах, 

із мокрим снігом і дощами, 

що льодом голим під ногами, 

скляні вмерзають на гілках.

...то ж мимрю щось там в темноті

про сум, про зиму неприглядну, 

про цю війну дурну і кляту, 

про тишу темну в самоті... -

немов виспівую слова.

на стіл схилилась голова -

у дім зманив чаклунний сон, 

де ні дверей, ані вікОн...


2.

прокинусь ранком весь ніякий.

папір розкидано зім`ятий

навколо мене наче сніг... -

то ж, пісню скласти я не зміг.

розпочинаю новий день

холодним душем, пивом білим

(на опохмєл воно не хіло!), 

шуканням слова до пісень -

пісень, учора що не встиг

зафіксувати на папері... -

зімкнулись віки наче двері...

Морфей здогнав і переміг...

і не знайду ніяк тепер

тих слів, що співані уночі

такі магічні і пророчі...

немов їх нагло хтось-то спер!

просив у Бога помогти... -

що не за славою в гонитві

згадати хочу у молитві

слова...й знаменами нести...

але все марно і дарма!

не пригадаю дивну пісню -

була загублена невмисно.

виходить... - облизня спіймав!


P.S.

...раптом увірвалася красуня Муза... - зла, розлютована розкидала усі мої папери зі столу, м`яла їх, рвала, топтала і буцала по підлозі, сварилася охрипло до мене... - ...як ти міг?!!!...хто тобі дозволив?!...я не дозволяла!...братися до письма за відсутності мене! це вбити мене! принизити! це дешевий сексизм! гендерна нерівність і несправедливість!і хто ти після цього?!!!...ти негідник!...нікчема! ти ніхто!!!... - кричала, аж прискала слиною...і спалила перо мого натхнення, яким я намагався занотувати втрачену пісню...тепер вже зрозумів, що пісню втрачено назавжди...і неочікувано для мене Муза сіла у моєму кріслі, поклала стрункі ніжки на письмовий стіл і заграла на золотострунній лірі... - дивовижна, ритмічна мелодія дзвеніла все ближче, гучніше і гучніше, під саме моє вухо...то гримів годинник...гримів так, що і мертвого збудить...збудив і мене...виходить, що і на цей раз я заснув...але вже у ліжку...здійнявся і глянув у бік столу... - дійсно, папір знову розкидано по підлозі...і у тому паперовому снігу заплуталося кілька пляшок...дідько! до мене ж сьогодні прийдуть...мусив швиденько прибратися - свято наближається! пиво і горілка є, а от гарного вина (для Неї)... - на жаль, в моєму барі катма! купив...ще й солоденького у додачу...чекаю дзвінка у двері...гостей буде повна хата...я знаю...це точно...інакше і бути не може!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2021 18:02  Віктор Насипаний => © 

У мене теж із Музою складно. Часом і місяць не заглядає в гості. З натхненням все непросто. Але життя продовжується. Щасти!

 24.12.2021 16:25  Микола Коржик => © 

Прекрасно! Правдиво! Знайомо! А Муза ще та дівка...

 23.12.2021 22:39  Каранда Галина => © 

{#}

 23.12.2021 17:31  Савчук Віталій Володимирович... => © 

отож спати треба вночі, а не за римами гонитись! )))