Анатолій Костенюк «Змія та селянин»
Змії́ невмисно малюка вкусити
прийшлося – наступив на неї він.
А батько, як помер у нього син,
хотів біля нори змію забити,
але поцілити все ж не вдало́сь,
лиш камінь від сокири розколовсь.
Злякався селянин, почав миритись.
У відповідь змія йому сичить:
– «Ми станемо довічно ворогами –
мені нагадуватиме це камінь,
тобі – могила, де твій син лежить.»
Мораль: кого образили колись,
не переймайся, але й не мирись.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 23.12.2021 08:59 © ... => Каранда Галина |
Люди, для досягнення своєї мети, часто намагаються здаватись кращими, ніж є насправді...))) |
| 23.12.2021 00:13 Каранда Га... => © |
мораль для частинних випадків, я б сказала... Бо універсальною її навряд чи варто робити. |
| 20.12.2021 21:56 Душа => © |
Дуже цікаво!!!)) |
| 17.12.2021 20:38 © ... => ВІКТОР НАСИПАНИЙ |
Вдячний за оцінку. Мені вона важлива. Щасти! |
| 17.12.2021 18:48 ВІКТОР НАС... => © |
Мудро і гарно! Моє Вам шанування! |