11.01.2022 13:44
для всіх
98
    
  3 | 3  
 © Алла Мейта

У безсонну ніч...

У безсонну ніч... У траві густій... Проросту. 

Я шукаю слів - мододих вітрів і... весну.  

Поки сніг тремтить, спить трембіта. Грань 

Тихо жевріє, дим обмотує небо з ран.  

У безсонну ніч... Над гілками снів... Пролечу. 

Перешіптані зойки спогадів - час віршів. 

Сніг випрошує полотняний стрій і черес 

Опоясати тихий прихисток давніх веж.  

Чільце зорями нависа на світ, і рясни 

Давнім звичаєм в горах губляться до весни.  

А трава густа чеше росами мрій сграфіт,  

У мольфара десь чари сховані - дивний світ. 



Софіївська Борщагівка, 10.01.2022

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.01.2022 18:35  Каранда Галина => © 

Передостанній рядочок не зрозуміла, але вірш прекрасний!)