У безсонну ніч...
У безсонну ніч... У траві густій... Проросту.
Я шукаю слів - мододих вітрів і... весну.
Поки сніг тремтить, спить трембіта. Грань
Тихо жевріє, дим обмотує небо з ран.
У безсонну ніч... Над гілками снів... Пролечу.
Перешіптані зойки спогадів - час віршів.
Сніг випрошує полотняний стрій і черес
Опоясати тихий прихисток давніх веж.
Чільце зорями нависа на світ, і рясни
Давнім звичаєм в горах губляться до весни.
А трава густа чеше росами мрій сграфіт,
У мольфара десь чари сховані - дивний світ.
Софіївська Борщагівка, 10.01.2022
