22.01.2022 13:59
for all
28 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ем Скитаній

З туманності Підкова

З туманності Підкова

в бурхливій непостійності буття,

в утробі воєн незчисленних,

які з самим собою

(за і проти себе!)

влаштовує могутній сивий Всесвіт... -

з глибин космічних

у туманності Підкова

великий воїн і стрілець

кентавр,

дволикий Кронос

здійняв свій лук і навмання

пустив стрілу,

яка мов промінь вогняний

пронизала світи зореутворень,

розпалювала чвари і хаос

серед істот розумних...


навіщо так божественний вчинив? -

забави для?...з гультяйства і нудьги?...

заради Еволюції?...

чи задум Бога був такий?...

про те не відано, але...

всі правила, закони

як пил із попелом розмішано

в скерований каданс

Люцифером усміхненим.

тримається усе

на шальках терезів,

які тримає Его -

спотворювач і виверткий негідник,

паскудник отакий,

що гадить всюди,

спотворює усе -

себе, людей, держави і суспільство...

а що суспільство?...

не журиться,

живе собі неспішно...а коли

порушить хтось то правила у грі,

чи там закон якийсь порушить -

він злодій, дурень і порушник,

він просто хам!

і він такий негідник!...

обуренню і подиву людському

немає стриму і немає меж!...

і тут же тиснуть вбивці руку,

яка по лікті у крові,

грайливо заглядають в його очі...

во істину!

суспільство у дволикості маскується майстерно!...


проміння вогняне

петлею стискується вужче над буттям.

ослабне ця петля?...чи ні?...

так і затягнеться фатально

на шиї безтолкового суспільства?..

а чи були у нього зведення законів спілкування?...

чи лише правила для гри?...

а потім з правил тих самі ж розреготались?...

тому і втрапили в палаючу петлю?...

тепер Люцифер диригує їхнім часом?...

скеровує в каданс усі потуги їхні...

чи вишкребе з минулості себе в прийдешнє

суспільство запетльоване у часі?...


стріла стрільця

питання простромила

вогненним розчерком миттєвості віків -

руїни і уламки лишилися лише.

стрімка, неспинна - зникла

в космічних відстанях на згубу всім світам.

у всесвіти численні страхи несе і сіє жахи...

- ...отож!

в усьому винен знак астральний... -

здійняв цунамі Всесвіт. - ...прибрать!

і знищити його!...як би не він,

питання не зринали б риторичні,

які зникають непояснені в безлуннях.

і віддзеркалені свічадами часу

не поверталися б ізнову риторично

в риториці пустій і лепетливій... -

і розпочав нову війну.

із пристрастю палкою

світобудову,

світоустрій понищив у ніщо

великий сивий Всесвіт.

поставив крапку всьому і

безсмертному собі...


...навіщо ж так божественний вчинив

з туманності Підкова?............

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.01.2022 14:17  © ... => Каранда Галина 

прочитав Ваш вірш...відгук залишив...питання дуже близькі!...але мої більш іронічні, аніж серйозні... - я фантазую...і - не до Бога, а питаюся більше в самого себе...є трохи пацифізму - в тому, що кожен постріл може бути останнім для світу...але то вже я мабудь чіпляю зайве сюди...дякую, Галино! 

 23.01.2022 22:01  Каранда Га... => © 

"...навіщо ж так божественний вчинив

з туманності Підкова?............"


які ж близькі мені питання...


Боже, давай відверто... / Філософський вірш | Каранда Галина