З туманності Підкова
в бурхливій непостійності буття,
в утробі воєн незчисленних,
які з самим собою
(за і проти себе!)
влаштовує могутній сивий Всесвіт... -
з глибин космічних
у туманності Підкова
великий воїн і стрілець
кентавр,
дволикий Кронос
здійняв свій лук і навмання
пустив стрілу,
яка мов промінь вогняний
пронизала світи зореутворень,
розпалювала чвари і хаос
серед істот розумних...
навіщо так божественний вчинив? -
забави для?...з гультяйства і нудьги?...
заради Еволюції?...
чи задум Бога був такий?...
про те не відано, але...
всі правила, закони
як пил із попелом розмішано
в скерований каданс
Люцифером усміхненим.
тримається усе
на шальках терезів,
які тримає Его -
спотворювач і виверткий негідник,
паскудник отакий,
що гадить всюди,
спотворює усе -
себе, людей, держави і суспільство...
а що суспільство?...
не журиться,
живе собі неспішно...а коли
порушить хтось то правила у грі,
чи там закон якийсь порушить -
він злодій, дурень і порушник,
він просто хам!
і він такий негідник!...
обуренню і подиву людському
немає стриму і немає меж!...
і тут же тиснуть вбивці руку,
яка по лікті у крові,
грайливо заглядають в його очі...
во істину!
суспільство у дволикості маскується майстерно!...
проміння вогняне
петлею стискується вужче над буттям.
ослабне ця петля?...чи ні?...
так і затягнеться фатально
на шиї безтолкового суспільства?..
а чи були у нього зведення законів спілкування?...
чи лише правила для гри?...
а потім з правил тих самі ж розреготались?...
тому і втрапили в палаючу петлю?...
тепер Люцифер диригує їхнім часом?...
скеровує в каданс усі потуги їхні...
чи вишкребе з минулості себе в прийдешнє
суспільство запетльоване у часі?...
стріла стрільця
питання простромила
вогненним розчерком миттєвості віків -
руїни і уламки лишилися лише.
стрімка, неспинна - зникла
в космічних відстанях на згубу всім світам.
у всесвіти численні страхи несе і сіє жахи...
- ...отож!
в усьому винен знак астральний... -
здійняв цунамі Всесвіт. - ...прибрать!
і знищити його!...як би не він,
питання не зринали б риторичні,
які зникають непояснені в безлуннях.
і віддзеркалені свічадами часу
не поверталися б ізнову риторично
в риториці пустій і лепетливій... -
і розпочав нову війну.
із пристрастю палкою
світобудову,
світоустрій понищив у ніщо
великий сивий Всесвіт.
поставив крапку всьому і
безсмертному собі...
...навіщо ж так божественний вчинив
з туманності Підкова?............