23.01.2022 22:54
for all
22 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Падають сніги...

Чорніє небо, сипляться сніги, 

Чи, може, зорі, падають додолу?

Чиїсь під ковдрою ховаючи гріхи, 

З нічного розсипаючись подолу.


І сиплять! Сиплять! Замітають шлях!

Вкривають степ! І гріють чорну землю!

Зима летить снігами по полях, 

Прорвавши в небі безкінечну греблю!


Вогнями в шибках гріються хати…

Дровами, світлом, теплими руками…

Колись ще теплими були листи –

Пропали. Зникли. Замело снігами.


Хрести на церквах, як дороговказ.

Вони високо – не занести снігом-

У битві віхоли й хрестів що їм до нас?!

Ховаємось туди, де пахне хлібом!


Туди, де пахне хлібом і людьми, 

Любов’ю, втіхою, цілунками чекання…

І пити чай із запахом зими…

І тихо розмовляти про кохання…

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.01.2022 07:04  Каранда Га... => © 

Подобається. Як і все ваше.