04.02.2022 15:42
for all
26 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лана Цвіт

Ти не печалься, моя осінь

Ти не печалься, моя осінь

Що знаю я про тебе, моя осінь,  

хоча піввіку із тобою провела? 

Чому із неба, де блакитна просинь,  

буває, котиться твоя сльоза? 



По кому плачеш і студено тужиш? 

Життя коротке чи краса твоя пливка? 

Чи зрадив той, кого так вірно любиш,  

тому хода дощóвито хитка? 



Ти не печалься, ладо, падолистом,  

не устеляй журбиною стежки,  

вбери калину рясно у намисто 

і не шкодуй строкатої краси. 



Та не жалкуй, що час твій добігає,  

полy’день віку - це серéдина шляху,  

а сутності твоєї не міняє 

дозрілий смак п`янкого вишняку. 



Львів, 22.10.2021

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись