Нецікава історія
з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»
Пожитки дід мав небагаті,
Не жив в розкошах до пуття –
Був власником старої хати
Й свого нещасного життя.
Не вороги, не наркомани,
Не привид і не хижий звір –
З його кутка односельчани
Добились до старого в двір.
Про се, про те з ним гомоніли,
Бо ж, бач, знайомими були.
Важким по голові – убили
Й по вишках шарити пішли.
Знайшли сто гривень (більше звідки?),
В сумки складали залюбки
Сякі-такі дрібні пожитки,
Закриті в банках огірки…
І справу треба закривати,
Бо навіть свідків не було,
Онук приїхав поховати,
Й забуло випадок село.
А ті ж, що вбили? Як їх долі?
Звичайні люди, геть не злі:
Їм огірки до бараболі
Забила пам‘ять на столі.
І навіть жалість не майнула,
Як їли свій дохід вони…
З усіх кутків духовність тхнула,
Немов з розритої труни.
