Зимова морквяна подія

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

У кролика, товариша сільського,

Зайчисько з лісу якось гостював,

А як назад зібрався йти в дорогу,

Товариш купу моркви надавав,

Щоб аж до лісу мав зубам роботу.

Лиш глянувши на моркву прехорошу,

Гостинцю заєць дуже порадів,

Склав на санки дбайливо свою ношу,

Бо просто похрумтіти не хотів

Таку чудову морквяну нагоду.

Стрибав і думав: – Треба по дорозі

До їжака з гостинцем цим зайти,

Він знатний кухар, точно буде в змозі

Нам пиріжків із морквою спекти –

Удвох зимою наїмось на славу!

Як пік їжак, на пахощі принадні

Злетілось вороння з усіх боків.

Хоч смакоту і вдвох поїсти ладні,

Вділили щедро кілька пиріжків

Й на голосну воронячу ораву.