стежинний пил...
як закрутить сонцевітер
на стежині пил,
що крізь степ,
сади,
між квіти,
між камінних брил -
аж за обрій,
обрій димний
фентезійних хмар
заведе у світ незримий
дивовижних чар.
розплететься на три коси
в згубний темний край,
в небеса,
в неспокій,
грози,
в усе гірше най -
в хаотичне
і руїнне,
в попіл,
згарь і пил.
і стихії безупинні
б`ються в небосхил.
і сплітається стежина
у єдиний шлях
крізь століття швидкоплинні,
біди,
біль,
у крах
сподівань
і мрій,
надії
на красу цвітінь -
де спадає безнадії
вибухами тінь
наче хмари в раннє літо
хвилями хвилин...
...і здіймає сонцевітер
на
стежині
пил.
___згарь - тут: випалена місцевість