29.06.2022 12:23
for all
30 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ем Скитаній

з перерваного вірша...

з перерваного вірша...

вірш складав

наче нервами.

кинув його

незавершеним, 

хату коли затрусило

хвилею

з вибуху сильною.

вилаяв орків московії

за хату

занепокоєний!

і зі свойого двору

дулю 

кремлівській потворі, 

тицьнув північному сходу

з прокляттям ординному роду, 

всій озвірілій зграї, 

що нишпорить

в моїм краю

й погар лишає, 

пожежище, 

мостить

смердючі лежбища

в селах, 

в містах мародерених

вітчизни моєї...

по теренах

гатить

із оркостанії

всім, 

що там є, 

до останнього

нечисть, 

рашистська наволоч

повна

людиноненавистю.

й сповнена надто зловтіхою, 

страхами, 

жахами, 

лихами, 

істерикою божевільною

і реготом

з люду вільного, 

жадібністю ненаситною

і лиходіями спритними, 

жертвами многоликими

у війні від початку 

дикою -

це коли межі

на мапі, 

обводи 

пилом по світу, 

попелом.

і з того радіють

розбещені

в кремлівських палатах

безуму....

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.07.2022 11:13  © ... => ВІКТОР НАСИПАНИЙ 

воно було так із початку...дякую, Вікторе, що завітали... 

 01.07.2022 12:27  ВІКТОР НАС... => © 

так є...