Реквієм

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Троянд скорботних

Бронзовий букет,

Що мати вкотре

Вварює в оградку,-

Це юних крил

Нещадно рваний лет,

Епохи символ,

Відчаю печатка.

Чому ж Перун

Не кида з неба стріли?!

Мовчать боги,

Безпомічно-безжальні…

На ринку квіти,

Зірвані з могили,

І тричі продані

Віночки поминальні.

14.02.2010

Візьміть участь в обговоренні

16.03.2012 22:59 Мальва СВІТАНКОВА => ©

Розумію, у мене теж таке буває. А вірш спавді зачіпає!

01.09.2011 20:43 Оля Стасюк

Згодна з усіма твердженнями. Щодо ритму: у мене таке теж бувало, я просто переставляла місцями рядки.

01.09.2011 19:43 Тетяна Чорновіл => Тарас Іванів

Які там злидарі! Як правило, цим займаються цілком "вгодовані" люди ((((

01.09.2011 19:36 Тарас Іванів

Наші злидарі забули про святе(

Це мені дуже відоме! Спостерігала не раз за "круговоротом" букетів і вінків!
Деяка зміна ритму у вірші допускається. Аби тільки не стрибав, як Пилип з конопель! :))) Тут, мені здається, він змінився доречно.

Є такий гріх. Писала під враженням, а переробляти було шкода.

Гарний і сумний вірш, однак здається, що половина віршу має один тип ритму, а інша половина - інший...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ