15.11.2022 21:56
для всіх
400
    
  1 | 1  
 © Руснак Сергій

Загиблим Героям

Загиблим Героям

з рубрики / циклу «Крокуючи життям...»

Присвячується пам`яті Сергія Офіцерова - воїна, який героїчно загинув, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

Свята земля, просякла кров’ю,

Кров’ю найкращих із синів.

Синів, що вже навік Герої,

Синів, що вже не мають днів.


Нещадний біль і сильне горе,

Орда безжальна принесла.

Старий Дніпро й Азовське море,

Захоплені поріддям зла.


Міста, колись гостинні й тихі,

Стираються з лиця Землі.

Повсюди смерть й велике лихо,

Дорослі гинуть та малі…


Щодня ракети, «Гради», «Смерчі»,

Щодня обстрілів круговерть,

Сотні людей давно вже мертві,

росія принесла ту смерть!


На фронті важко, і щоночі,

Лунають безліч слів молитви.

До Бога всі звернутись хочуть,

Щоб він вберіг посеред битви.


Щоб дав наснаги і терпіння,

Щоб укріпив свідомість й віру,

Щоб дарував душі спасіння,

Душі, що так шукала миру.


Не кожен з них прийде додому,

Туди, де так їх всіх чекали.

Вони здолали біль та втому,

Та люта смерть таки забрала.


У кожного була кохана,

Самотня мати, або батько,

Чи може дівчина бажана,

Маленькі дітки, брат чи дядько.


В один момент - осиротіли,

Залишились самотні в Світі.

Їм повернуть тепер лиш тіло,

В сльозах батьки, дружина, діти…


Війна гримить - гинуть солдати!

Бійці, яких чекали вдома.

За кожним з них ридає мати,

Яка з утроби з ним знайома.


Для вас загинув лиш солдат,

Ваш побратим найсміливіший.

Для когось він – це старший брат.

Для когось – татко найрідніший.


Для когось син – в житті опора,

Для когось – вірний друг дитинства.

А десь, в високих коридорах,

Він – це лиш цифра для статистик.


«З бойових втрат – мінус один!

Подайте звіт, що штурм успішний!».

Мінус мільйон життя хвилин,

Прожитих ним… Кінець – невтішний.


Мінус один – кінець епохи!

Життя близьких втрачає зміст.

Тримаються… Та вірять трохи,

Що це помилка. Вище ніс!


Чекають. Може хтось ще скаже:

«Та то не ваш, то хтось наплутав».

Та час безжально їх розмаже.

То все реальність! Все почуте.


Поділ життя на «до» та «після»,

Неначе в серці вдарив грім.

Замовкла враз життєва пісня,

Він не повернеться живим.


Він не побачить рідну хату,

Кохану, що любив так сильно,

Не обійме старенька мати,

Свого усміхненого сина.


Не буде з дітлахами гратись.

Не зробить більше помилок,

Не буде потім з них сміятись.

Не відведе внучат в садок…


Майбутнє знищено - в момент,

І не змінити вже нічого,

Життя сім’ї розбили вщент.

Як жити далі їм без нього?


І це не пафосні тиради,

Таких сімей у нас багато,

В яких війна найближчих краде,

І біль яких, не втамувати.



с. Атаки, Дністровського р-ну Чернівецької обл., жовтень 2022 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!