СІЧЕНЬ
За хвилину до півно́чі Грудень вже поспішно втік,
Тут-же Січень Рік минулий вправно різаком відсік.
Й розпочався відлік часу, обновилася Земля,
Гонориться одиниця на листку календаря.
Січень сумніви розвіє, жирну рису підведе,
І прожитий час торішній тільки в спогадах прийде.
Сніжне поле - чиста книга, без єдиного рядка,
Перше слово написати простягається рука.
Він прибув ошатно вбраний, в білій шубі сніговій,
І летить за ним хуртеча ще й сніжинок цілий рій.
А вночі морозом вдарив, аж пробрало до кісток,
Що аж місяць здичавілий затремтів серед зірок.
Січень гордий та надмінний, середульший із братів,
Він володар снігопадів й повелитель злих вітрів.
Суперечок не потерпить, на все погляд в нього свій,
Навіть Лютий не посміє з ним вступити у двобій.
Сад притих під снігом білим, ніби квітне навесні,
А над ним летять не бджоли, а сніжинки крижані.
Можна слухати хуртечу та дивитися в вікно,
Як нам Січень крутить плівку чорно-білого кіно.
Скудна фарб його палітра! Але в цьому є свій плюс,
Його вишукана скромність - то його козирний туз!
Тож, не дивно, саме Січень для Зими є фаворит,
Його стиль, аристократа - монохромний колорит.
А селяни - люд робочий, є запас сухих дровець,
Господиня піч розтопить й зварить пишний холодець.
Бо у Січні свят чимало! Щедрий вечір й Новий Рік,
Тож, нехай, в домівку кожну прийде щастя на поріг!
Ніжин, 14.01.2023.