03.01.2023 12:06
для всіх
94
    
  2 | 2  
 © Валентина Красновид

ЗИМОВА ПРОГУЛЯНКА

ЗИМОВА ПРОГУЛЯНКА

Скуйо́вдилась патлата грива 

В гнідого статного коня. 

Дорога йде дугою криво,  

А сані мчаться навмання. 


Мій по́гляд білкою стрибає 

По кронах кленів та дубів. 

І тут-же вмить перебігає 

На даль засніжених полів. 


Йому відкрита шир доріг,  

Та горизонт, що суне з неба. 

І падає лапатий сніг,  

То що, ж іще для щастя треба?  


Люблю я, Грудень, твою по́ру,  

За таїну в твоїх лісах. 

Що стелиш ти моєму взору 

Казковий та чарівний шлях. 


Чинити опір вже несила!  

Я в твоїй владі залюбки! 

Ти, Грудень, на незримих крилах,  

В полон забрав мої думки! 



Ніжин, 30.12.2022

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!