22.08.2011 20:13
-
424
    
  6 | 6  
 © Тарас Іванів († 2012)

Буденний солярій

Протнули вітри на обличчі 

Мереживо бджолиних сот. 

Зашили грішний сквернорот 

Між ліній злих словосполучень, 

Німфеток каверзний магніт 

В струмок душі, в холодний піт. 

Шукати виправдань подіям, 

Як на язик медком повіям, 

Чим менша – більше проковтне. 

Співочу долю біс візьме, 

І виварить із неї щастя, 

Щоб не бісилась, а як всі, 

Сіренькі мишки у тіні, 

Пошорхотіли, перестали… 

І хто там знає, де пропали 

У повсякденній вовтузні. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2012 17:21  Оля Стасюк 

 23.08.2011 10:43  Оля Стасюк => © 

Супер! Дуде оптимістичний вірш і коментарі, аж б"є джерело щасливого безалкогольного життя!

 22.08.2011 22:09  © ... 

Та нє! Вже пательня на голові ))))((((

 22.08.2011 22:08  Тетяна Чорновіл => © 

Тю!!! А я вже чарки наготувала! Зажав знову пляшку (((

 22.08.2011 22:04  Тетяна Чорновіл => © 

А жінка з сковородою далеко? :)))

 22.08.2011 22:03  © ... 

Ну де Ви????? Та жартую я)))))

 22.08.2011 21:58  © ... 

Так я ще не біля Вас!!!)))))

 22.08.2011 21:57  Тетяна Чорновіл 

А придурювався, що не п"є....

 22.08.2011 21:52  © ... 

З таким поділом ролей мені коло Вас пляшки не вистарчить!!!))))

 22.08.2011 21:43  Тетяна Чорновіл => © 

:))) Що б його тоді для себе вибрати! Хай я сіренька мишка в тіні! Тоді Ви - сквернорот! :))))

 22.08.2011 21:37  © ... 

Про нас...

 22.08.2011 21:14  Тетяна Чорновіл => © 

Зрозуміла, що вірш про когось (чи про щось) погане!.. Хоч би не про мене