Дивна комашка
Проявлене світло зійшло з нівідкуди,
У крильцях небесних звернулось у плоть.
Торкнулося тіла… Ти хто? Вірять люди
У свої початки – в Божественну суть.
Не можеш від Господа знак подавати,
Не маємо права побачити це.
Занадто розумні навколішки стати,
Занадто дурні, щоб признати святе.
Що мало би статись і як позувати,
Щоб віра без сумнівів в нас ожила?
Комашка присіла про щось розказати,
Кумедно зітхнула, і з вітром втекла.