Біженка
Ось під ногами розхвалена Європа,
рівненький плиткою бульвар,
вітрини манять — ходи сюди до "шопа"
купи найкращий мій товар.
Чомусь не радує тебе це розмаїття,
цей ярмарок – де завжди свято,
в твоїх очах стоїть війни страхіття,
і пережито так багато.
На тебе дивиться із дзеркала вітрини
безодня сповнена печалі,
чоло накрили спогадів хмарини...
людський мурашник на вокзалі...
довга поїздка в забитому вагоні,
ніхто не знає їй кінця...
і пів життя скінчилось на пероні –
в минуле вже не буде вороття.
Сомнамбулою ходиш чужим містом
тут тільки твоє тіло нині
таке життя, на жаль, пусте за змістом –
душа лишилась в Україні.