Біженка

Ось під ногами розхвалена Європа, 

рівненький плиткою бульвар, 

вітрини манять — ходи сюди до "шопа"

купи найкращий мій товар.

Чомусь не радує тебе це розмаїття, 

цей ярмарок – де завжди свято, 

в твоїх очах стоїть війни страхіття, 

і пережито так багато.

На тебе дивиться із дзеркала вітрини

безодня сповнена печалі, 

чоло накрили спогадів хмарини...

людський мурашник на вокзалі...

довга поїздка в забитому вагоні, 

ніхто не знає їй кінця...

і пів життя скінчилось на пероні –

в минуле вже не буде вороття.

Сомнамбулою ходиш чужим містом

тут тільки твоє тіло нині

таке життя, на жаль, пусте за змістом –

душа лишилась в Україні.