22.08.2011 22:58
-
416
    
  9 | 10  
 © Тарас Іванів († 2012)

Роги і ратиці

Не освоїти з прекрасним  

Душу каторжну мою. 

Завше мало!!! Лозунг – гасло.., 

Під мечем з пелюх стою. 


Як відмовитись від ніжок, 

Не згубити погляд там. 

Та й моє чоло від ріжок 

Прогинається вітрам. 


Дай за дай, а крок за крок, 

Може й правда, може врок, 

Що в прекраснім ложі зла 

Від спідничок – короля. 


Не один!!! З покон віків 

Гріх веде чоловіків. 

Серед них себе вітаю, 

І хай що, ще політаю. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2012 17:21  Оля Стасюк 

 23.08.2011 10:59  Оля Стасюк => © 

Гарненький віршик. ТІльки я от про ніжки не зрозуміла...


 22.08.2011 23:06  © ... 

На що ж ви такі жорстокі... Я до них з любов`ю, а вони...

 22.08.2011 23:04  Тетяна Чорновіл => © 

:))))) Так, сковорідка потрібна... Як макогін зламається...

 22.08.2011 23:03  © ... 

Я взагалі правдивий хлопець)))))

 22.08.2011 23:02  Каранда Галина => © 

тобто про сковорідку була чиста правда?!