Роги і ратиці
Не освоїти з прекрасним
Душу каторжну мою.
Завше мало!!! Лозунг – гасло..,
Під мечем з пелюх стою.
Як відмовитись від ніжок,
Не згубити погляд там.
Та й моє чоло від ріжок
Прогинається вітрам.
Дай за дай, а крок за крок,
Може й правда, може врок,
Що в прекраснім ложі зла
Від спідничок – короля.
Не один!!! З покон віків
Гріх веде чоловіків.
Серед них себе вітаю,
І хай що, ще політаю.