12.06.2023 12:52
18+
45
    
  - | -  
 © Джміль

Дерева пам`ятають

Дерева пам`ятають

Дерева, як примари, стали в ряд, 

протягуючи в небо довгі лапи.

Їм видно дні, які кудись біжать, 

людей, які вночі не можуть спати, 

бо сни не долітають в ті хати, 

бо над хатами свист — летять ракети..

Дерева бачать все, що бачиш ти,  

пророки різні, і співці, поети

поміж добром та злом іде війна, 

з могил своїх встають і дід і прадід.

Дерева пам`ятають імена, 

дерева ще колись розкажуть правду.

Чи чуєте ви душі тих дітей, 

яких в гіллі своєму колихають, 

їм видно душі вбитих, що летять

у височінь далеку і безкраю.

Являється деревам ще, їй-бо, 

такої чистоти, такої сили

з усього найпрекрасніше — любов

якої душі ті Не до любили.

І не дожили і не добули, 

Не допили свою життєву чашу

Життя яке вони не прожили

Прожити нам тепер воно вже наше!

За них ми досміятись, до любить

Повинні ну а як інакше бути?

Через роки прийдуть у волі жить

Незламні рідні Українські люди!.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!