17.01.2012 18:07
18+
487
    
  11 | 11  
 © Тарас Іванів († 2012)

Розмови тиші, як розмови серця

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Розмови тиші, як розмови серця –

Коли прислухаєшся, сонний лише біль

Душу обійме, мов в гірку купіль…

Її тепла зима немов торкнеться.


Під смерк пташиння, снігом захмеліле, 

У годівничці створює дебош.

Води люстерко, крижане, оскліле

Дзьобами порпає – у спраглу моторош.


Щезають пагорби у гордовитім сумі, 

Ніч не збагне ніяк, чому всі розійшлись.

Навіть дерева, що погойдувались ввись, 

Змирились стихнути у поночівнім глумі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.07.2012 12:13  Оля Стасюк 

 18.01.2012 16:51  © ... => Софія Скопіє 

Від чого???)

 18.01.2012 12:48  Софія Скопіє 

Доволі моторошно.

 18.01.2012 12:23  Сашко Новік 

Гарно

 17.01.2012 23:22  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобалась розмова тиші! :)) Особливо ота спрагла моторош! :))

 17.01.2012 18:24  Каранда Галина => © 

Сумна тиха купіль....
) Ви з Тетяною змовилися про ніч і купіль написати?:)))
під час учорашнього вальсу? )) класно вийшло в обох!, танцюйте ще!:)))