Настя Розставання не...
Я поцілунок з уст зітру
Невдалим порухом руки,
З кишень облудою зорю
Віддам у владу страх-ріки...
Я викину сміття з оселі:
Твої невдалі з спраги сни,
І обіцянки мрій веселі,
Й закуті кригою листи...
А потім пляшку відкоркую
Нових жадань й примарних мрій...
- Ось зараз, знаєш, що святкую?
Коханню нині дев`ять днів...
30.01.2010 18:14 © ... |
Дякую) |
30.01.2010 17:41 |
молодець) |
31.08.2009 08:55 Комарова Ольга |
 Гарний вірш...Навіяв мені одразу спогади про свій переломний моент у житті. дуже правдиво і реалістично описані ваші відчуття |
20.07.2009 21:33 |
цкаво, дуже цікаво... у кінці нотка гіркувата, та це віршеві додає особливого смаку. саме так, я його смакував - дуже гарно |
20.07.2009 21:20 © ... |
Дякую...Цей вірш для мене ніби один подих, ніби якийсь один жест, який змінює усе подальше життя...Приємно, коли люди залишають відгуки... |
19.07.2009 20:53 |
Кохання прекрасне почуття, але іноді приходить час коли хочеться шось змінити, навести лад у стосунках...Чудові та правдиві слова. прекрасний вірш. |