09.08.2023 19:58
для всіх
76
    
  2 | 2  
 © Крайнюк Надія Олександрівна (Софі)

Йде по вулиці старенька

Йде по вулиці старенька
Мальви

Йде по вулиці старенька

Зігнувшись, йде по вулиці старенька.

- І знов сама… - шепочуть люди вслід.

Нікому не потрібна стала ненька.

Не їдуть діти… Їх пропав і слід.


Поки були здоров’я в неї й сила, 

Їй дітям все хотілося віддати…

Щодня трудилась й по землі ходила -

Дітей ласкаво зустрічала мати.


Зуміла всіх на ноги їх підняти

(Їх семеро було, а зараз п’ять).

Навчила всіх їх жити й працювати, 

Лиш не змогла людську їм душу дать.


Час плинув… Стала матінка слабою.

Та біля неї діточок нема…

Бо заросла їх совість трин-травою, 

І в душах їх - колюча вже зима.


Зібрались діти провести нараду, 

Іще при рідній матері живій.

Кудись подіти матір усі раді, 

Щоб в спадку захопити «кусень» свій!


Ніхто не хоче рідну неньку брати.

Зіпхнули матір одному з синів…

Не хочуть діти неньку доглядати, 

Вже брат стареньку до сестри відвів…


На щастя, мати швидко схаменулась, 

Подумала… і з хати не пішла.

Жахнулась! Під чужим би тином гнулась…

То ж вік свій в рідних стінах дожила…


***

І не подумали ті дочки і сини, 

Який то приклад своїм дітям подають!

Що постаріють, колись з часом, і вони...

А їх в притулок, безпорадних, віддадуть...


09. 05. 2002 рік

Світлина з інтернету



Смт Шевченкове, 09. 05. 2002 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.11.2023 20:37  Валентина Красновид => © 

Нажаль так часто буває у багатьох сім"ях. Дуже Вам дякую, що підняли таку щемну тему...
Натхнення Вам і надалі!

 12.08.2023 15:21  КАТИНСЬКИЙ ОРЕСТ => © 

На жаль... все частіше були такі випадки...
Тому й прийшла ця війна, щоби просвітити Душу...
Час сіє, як сито...
З повагою...

 09.08.2023 20:30  Каллистрат => © 

Гарний вірш, пані Надіє! Дякую. )))
І радий Вас бачити, треба щось робити, бо якось сумно на Порталі. )))