28.08.2011 00:29
-
1244 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Тарас Іванів

До дня шахтаря

Обляпала кровонька тіло, 

Грошей – ненажер завиток. 

Шахтар – камікадзе - о, диво, 

Витягує друга шматок. 


Зазвичай, хто вижив, вертає 

На світло обпечений струп. 

Сум’яття прокляттям витає 

Між людських частин цілих куп. 


З страшних надглибин аж до неба 

У плачі звертаються ті, 

Що зорі не ловлять із неба, 

Життя, що кладуть в гаманці. 


На крик відчайдушний – о, Боже! - 

Замерзлих сліз крига в серцях 

Стинає, і квилить, і гложе –  

Просічений дух у містах. 


Нечутно тут сміху людського, 

Лиш лайка і п’яний дебош… 

Вже й п’яні не чутно, так вбого 

Живуть тут за ламаний грош. 


Надломлена сила прохідців 

Ще вибухне силою зла. 

Сидять, мов в іржавенькій клітці –  

Почалася їхня війна. 

Публікації: Тарас Іванів

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.11.2012 21:49  Олександр Новіков 

оце надрив. сильно 

 31.03.2012 17:20  Оля Стасюк 
 28.08.2011 15:23  Оля Стасюк => © 

Глибокий і правдивий вірш. А коли день шахтаря, сьогодні?

 28.08.2011 14:43  Олександр Новіков 

підбадьорили всіх шахтарів

 28.08.2011 11:48  Тетяна Чорновіл => © 

Не знаю, не знаю... Сумніви мене гложуть...