Я притулюсь до тебе тихо тихо.
Не заважатиму, читай собі журнал.
Так непомітно пролетіло літо,
Як сказані у сон якісь слова.
Засни, нехай тобі присниться щастя,
Бо тільки там воно собі іще живе.
І ще ото омріяне кохання,
Що по цей бік не знайдеш ти ніде.
- Як котики? - Ми не старіємо? - Котяра…
- Ти вільна? То завітай у мої сни.
Хоча навіщо? Це у тебе свято,
Тобі сьогодні мріяти, кохати.
Упав журнал. Ми не старіємо. Це сон.
Все буде добре: вірю і кохаю.
- До зустрічі. А чи була любов?
- А ну тебе. - Іди собі. - Я сплю.
Дрогобич, 2011
