21.09.2023 22:10
для всіх
84
    
  - | -  
 © Педченко Олена

Із будяків не зробиш хліб...

з рубрики / циклу «Україна. Мандруючи обпаленими сторінками.»

Ми стали поколіннями війни

Усі, без винятку...

як наші пращури віками...

і це зробили, не примарні вороги,

а ті що звалися братами.

Ті що приходили у дім,

Відпочивали у Криму й Карпатах.

Ті, з ким ділили ми свій хліб,

і справжню суть чию,

ми не хотіли помічати.

Вони лукаво посміхалися у слід,

і зверхньо говорили із "молодшим братом"

і обкрадали хату, і плювали в хліб...

А ще казали, що ми мусимо мовчати.

Хто не мовчав, тих хто незгоден був,

гноїли в болотах Сибіру...

А ми?... Не помічали,

що пробрався в хату звір,

Віками там безчинства чинить.

Мовчали мов у забутті...

допоки нас не розбудили вибухи снарядів...

прокинулись-країну стали рятувати.

Ми Переможем, відбудуєм все,

Заколосятся знов хліби у полі.

Повернеться Донбас і Крим...

і різнотрав`ям засміється Дике поле.

Все буде й пісня і дитячий сміх.

І сльози радості, і щастя Перемоги...

Та пам`ятати браття слід:

Із будяків не зробиш хліб,

із ворогів - братів не буде!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!