Навчу я сина
( Вірш в майбутнє)
Навчу я сина, коли буде в мене Він,
Того, що українського він роду.
І щоб про те напевно знав мій син,
Як батько бився за його свободу.
А ще я йому точно розкажу,
В що вірили, яких пісень співали.
Де провели між злом й добром межу,
І про людей, героями що стали..
Навчу я внука ( доживу якщо)
Того що рідне треба боронити..
Що гроші, пил .. буквально це ніщо.
Заради щастя треба в світі жити!.
Заради сонця, друзів, літа, весен й зим..
За щастя мати тихі дні і ночі..
До побратимів я прибуду з ним.
І на портрети гляну в чисті очі.
Скажу малому
-"Низько поклонись
І поклади на цю могилу квіти..
Ніколи ти не правді не корись
ВОНИ ЗАГИНУЛИ щоб міг ти жити!"
Навчу дітей, що нам как цап не брат,
Повідаю, що коїлося з нами..
І щоб не повернувся більше кат,
Стіною ми стоятимем з синами!.
Навчу дітей, що Воля й Честь одна.
Її від зла потрібно захищати.
Я не скажу що Цап - це шмат лайна.
Мій син про те вже буде точно знати!.
Одного прагну- діти щоб жили,
Раділи, грались, бігали до школи..
І ким би мої діти не були,
Как цапами не будуть!
ТО НІКОЛИ!
Скажу про дні вогненної пори,
Як боремось, живемо, любим, плачем.
В душі нести навчу два кольори-
Червоний й чорний, на любов і на удачу!.
2. 2. 24.