Загиблому побратиму
( Другу Далі)
Снився мені як живий побратим..
Той що уже не з нами.
І ми з ним сміялися наче з живим,
Він посміхався очами,
Він жартував і читав вірші, кіт його терся об ноги..
У всіх нас вогонь бойової душі..
Та різні у всіх дороги..
Комусь судилося першим підти,
Далеко у вічні чертоги.
Ну а комусь ( наприклад таким як ти
Судилось пожити трохи).
Судилось тобі завершить на землі..
Те що тут ми не звершили..
Перемогти, до співать, до любить..
Так як ще ми не любили!.
Звісно попереду буде твій бій
І подвиги й воїна слава..
Але ж ти погодься братику менший мій..
Як же без нас держава?.
Я зараз не про чиновників підлих усіх
І точно не про депутатів..
Хто захищати буде людей простих,
Коли не буде солдатів?
Держава це люди, держава це ми!
Вони, і вона, і він - це ті хто повстали проти
Пітьми і твій ненароджений син!.
А сила велика в звитязі у нас,
Вся сила у добрих людях!.
Ну хто допоможе скажи у цей час
Коли волонтерів не буде!?
Коли всі загинуть для чого ж тоді
Боротися було нам!?
Прожив би за нас роки ті молоді
ЖИВИ НА ЗЛО ВОРОГАМ!.
І тепер я знаю повинен хтось,
Тримати над світом дах
І задум такий жити слід за
Когось
Зустрінемось брате в наступних світах!.
10. 1. 24.
