За що б я боровся якби не любив?
Може б я й зміг би жити по іншому,
Вибрав життя собі в вбранні гарнішому?
Тихо писав би собі я вірші..
Хіба ж це життя бунтівної душі?
Сидів би тихо без гуркоту й шуму..
І кудись влазити навіть не думав.
Ходив би то чемний й слухняний щодня.
( Тільки тоді це вже був би не я).
Так звісно ж страшно під кулями жити,
Та захищати - це значить любити!
Любити всіх хто є поряд з тобою.
Ми прості хлопці - ми не герої.
І посмішку рідну,
І маму і двір..
Хочеш повір, а не хочеш не вір.
Я інший не буду .
Так впали зірки
Чи ж є про війну й про любов теж казки!?
А ти розкажи заспівай, щоб мені на фронті приснилися очі ясні.
Хтось скаже війна,
Хтось скаже дарма,
Де вибухи - місця віршам там нема.
І що уявляється там?
Чим живуть в той час як бійці у атаку ідуть?
Я трохи по мовчав би і відповів.
"За що б я боровся, якби не любив?"
31. 1. 24.