Вісник
Закляклий в морозі світанок зими,
Твій погляд - безвітряний ранок:
Розвіє, немов серафима крильми,
Легкий таємничий серпанок.
Відблискує холодом сталь у очах;
Всміхнись - і ти станеш весною,
У цих неповторних і свіжих ночах -
Надіями і теплотою.
Я знаю тебе все життя, адже ти -
Двійник в безкінечній безодні;
Двійник за стіною, та як не крути,
Живеш швидкоплинним сьогодні.
Неправильних рішень цеглини стіни
Формують на завтра сюрпризи:
Маленькі привітики від Сатани,
А від Бога - вируючі кризи.
Закрите це серце на ключ, але ти
Вибиваєш замок із дверима.
«Привіт» - до мурашок і до німоти -
Рідне, але невловиме.
Київ, 3.07.2024
