Стомлене літо
вірші українською мовоюз рубрики / циклу «вірші українською мовою»
Стомлене літо
пожовкло в осінь,
засумувало дощами,
з синього неба,
виплело просінь
і розпpощалося з нами.
стомлене літо,
в боях політичних,
забелькотіло безмовно,
і скоротилося до виразів звичних,
і обезці`нило слово.
стомлене літо загелготало
довгим, неpвовим сміхом,
наче забуло усе,
що не знало,
впавши додолу горіхом.
стомлене літо,
у поті і в крові,
вітром голу`било
мужні серця.
стомлене літо
свій край боронило,
даючи силу бійцям.
стомлене літо,
десь там, за морями,
рідний твій край берегло:
глянь! скільки квітів навколо!
поля не віддало.
стомлене літо
осі`нить, жовтіє,
небом надію дарує.
стомлене літо,
золото-осінь,
силою ласки милує.
дякуйте воїнам,
дякуйте світу:
хай війна закінчиться!
стомлене літо
запрошує осінь-
править отак Дещи`ця:
не забувайте молиться.
Іван Петришин
США, 31.08.2024