30.11.2012 10:03
for all
139 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Наталка Янушевич

Відчуваєш перші холоди?

Як роки, вони пробрали плечі.

Навіть місяць, серпик молодий, - 

Ніби кіготь, грубий і старечий.

Знаєш, як вернутися назад,

У густе і променисте літо,

Де ніхто не вірить в листопад,

Де із сонцем діжка перелита?

Пригорнись і будь мені плечем,

Поділись медовим теплим чаєм.

Десь на денці замерзає щем.

Літо буде! Трохи зачекаєм...


Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.12.2012 13:07  Андрій Гагін => © 

Дуже гарно! Цікаві образи. Сподобалось! 

 30.11.2012 21:04  Тетяна Белімова => © 

Місяць-кіготь? Фантастична метафора! Зачекаємо на літо! 

 30.11.2012 15:43  © ... => Деркач Олександр 

Той кіготь багатьох чіпляє, спати не дає.:))) 

 30.11.2012 15:42  © ... => Каранда Галина 

Спасибі, пані Галино. 

 30.11.2012 15:42  © ... => Тетяна Чорновіл 

Заходьте на чай, давно обіцяли:). 

 30.11.2012 15:41  © ... => Бойчук Роман 

А як же інакше виживати?:) 

 30.11.2012 15:28  Бойчук Роман 

Чудово! Так життєстверджувально! Сподобались і образи років і місяця! Вдалий вірш! Браво!!! 

 30.11.2012 13:45  Тетяна Чорновіл => © 

Тепло і задушевно по літньому! На тлі передзимової осені! З медовим теплим чаєм ніяка зима не страшна! 

 30.11.2012 11:59  Деркач Олександр => © 

Класно! Образно...отой кіготь зачепив))) 

 30.11.2012 10:38  Каранда Галина 

ніжно