Сідає вечір на поріг...
Церков притихлим передзвоном,
І вітер з гомону доріг
У тишу саду йде з поклоном.
Все нижче стеляться хмарки
І на луги пливуть в тумани,
Шепочуть осені байки
У кронах клени і каштани.
Вкриває мокрий рижий плед
Розмиті обрії і далі,
Вже літо в сонний ожеред
Ховає стоптані сандалі...
Львів, 15.09.2024