з рубрики / циклу «МИ - СТРУНИ НА БАНДУРІ ДОЛІ»
Я зупинюсь лише на мить,
В червневу подивлюсь блакить –
Яка краса! І все повз нас…
Баским нестримно скаче час.
Проблем буденних кропива
Нам очі міцно сповива.
Й за «невідкладними» ділами,
Ми не милуємось квітками,
Не помічаємо краси
Перлин ранкової роси,
Тепла і шовку вітерця…
І лиш добігши до кінця,
Життя пустого стане жаль…
Та не зупиниш темпораль.
