Як я кумів вибирав
Як кум казав:
-Кого люди за люди мають, з тим кумаються.
Належать до природних явищ —
Туман і дощ,
Гроза і блискавка,
Вихор і сніг,
Кум- град, кума -веселка й заметіль…
Від місця, де перебуває кожен з нас
Від висоти свого польоту і широти і довготи...
Від часу, вітру, тиску...
А також - і від настрою
Кожен обирає собі кума, а за одно й куму-
Навіки родичів!
Дай Бог усім знатного кумування!
Куми бувають:
Кмітливі і намудрі,
Багаті й бідні,
Ледачі й працьовиті,
Веселі і сумні,
Я зараз розкажу, як я їх обирав собі!-
Хрещених звісно-для нашої із милою двійні.
Я дивувався, вони ще розмовляти не уміли
І не казали перше слово мати,
Але Петрович чітко промовляли - хрещений безперечно,
І всі казали, що їм все зрозуміло-ну хто батько!
Я так і не второпав де він взявся,
Але все ж моя мила так сказала зразу строго - заспокойся?!
Ну раз до мами так до мами,
Як та любов така до нього безсумнівна,
Хай буде кумом, що я проти- я тільки за,
Навіть пишаюся!
Ну думаю, тепер у мене буде кум, що треба,
Багатий й знатний,
Живе в достатку,
Мабуть завжди прикриє від біди,
І я тепер вже заживу,
І теж пристойно буду виглядати,
Ну так сказати майбутнє забезпечив вже собі!
Але ж амбіції у кума - всі не перерахувати,
Й коли зайшлося про куму -
Можу сказати :
Одруженню, що наосліп -
Треба в мене вчитись:
Бо щоб імʼя і розміри очей обовʼязково,
Професія була не випадкова і фігура вищий клас
Інтелегентна, говорлива і бажано ще й незаміжня,
Усе для кума, хіба й мені може колись перепаде ну щось хоч раз.
Петровичу в усьому пощастило,
Бо що й казати-майже все співпало:
Імʼя Тетяна- це на все життя, для чого нам ті стреси,
Не переплутає з дружиною ні за що, бо теж саме,
Тому Петровічу все було зрозуміло,
А нам тим паче ясно!
Годжу я куму з усіх сил-
Вже вхід переробив пристойний -
І на заборі написав Вел, кома, куме!
Зробив вбиральню-
Що б як у кума -підтирало зад,
Побудував стоянку для кумового джипа
Із надписом - Кумцева
Стола розширив,
Купив новенький самогонний апарат,
Ну все для кума,
Ну майже все, що моя мила так просила.
І от якось в неділю заїзджає кум,
Авто дивлюсь блатне,
Із надписом -таке не наче Тесля,
Виходить і навпомацки шукає,
Я зразу здогадався-електричний шланг,
І зрозумів, що треба буде-
Ще добудувати скоросний зарядний пристрій,
Щоб довго не затримувався кум у нас .
Вже майже рік працюю я на кума,
Потратив чи маленьку пачку зелених я грошей,
А ще кінця ні края кумовим амбіціям не видно
І це при тому, що ні цента я не годив іще кумі…
Хай усміхається життя,
Зроблю усе, що би мої куми були щасливі,
А гроші все ж таки вода
Мабуть я завтра ще піду візьму у кума!
В.С.Курзанцев