Тіні
Розгойдує вітер минуле життя,
тьмяніють сліди на знайомих стежках.
Щастя в цих стінах пішло в забуття,
радість скотилась по сірих щоках.
Будиночок втомлений тихо палає,
отримавши бомбу в його рідний двір.
Все те, що було, тепер вже немає —
згоріла і пам’ять, немов той папір.
В будиночку досі тіні сидять,
всією сім’єю щось жваво говорять.
За вікнами наші на «Мрії» летять,
в художці малеча знову щось творить.
Наші тіні з тобою гуляють по місту,
тримаючись ніжно за руки.
Життя, мов та книжка, дійшло вже до змісту,
пройшовши все пекло й забувши всі муки
Україна, 2023