Листя
Після смерті стану листям,
якщо мені, звісно, дозволять
шелестіти поруч з маленьким містом
на дереві, в якому когось похоронять.
Восени мене має зірвати вітер —
ось тоді і почнеться життя.
Шлях з гілки донизу мізер,
та лиш в польоті відчую серцебиття.
Може, хтось зріже безсовісно,
бо в нього поганий настрій.
Я впаду до землі болісно
біля щойно розквітлої айстри,
не дізнавшись, як це — літати
серед осінніх пейзажів.
Знов доведеться чекати
життя нових персонажів.
>Україна, 2023