08.09.2011 10:47
-
501
    
  9 | 9  
 © Тарас Іванів († 2012)

Сплюндровані труси

По розбагнючених дорогах Наддністер`я 

Шукали ми, дітьми, прогалину Богів. 

Ще не пробилося під носом ніжне пір`я, 

Нас вивергало різношерстям сквернослів. 


Тоді всіх перло від мандатів голодупих, 

Тягнуло в подвиги приказок бандюків. 

Хлібину клянчили, усе ж, смішні курдуплі, 

Голодне пузо – злий товариш вбитих днів. 


По трохи Господь підкидав до стоп асфальту, 

Рівніші пакості сверблячили носи. 

Та не забути обчихвощеного старту, 

В якім не раз були сплюндровані труси. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 18:04  Оля Стасюк 

 10.09.2011 14:57  Оля Стасюк 

Цікавий варіант ностальгії.


 09.09.2011 00:19  Каранда Галина => © 

Це у Вас так ностальгія проявляється?

 08.09.2011 21:56  © ... 

Вроді і пили багато, і заробляли мало, а жили щасливо)))

 08.09.2011 11:12  Тетяна Чорновіл => © 

Он Ви чим займалися в дитинстві! :))) Моє дитинство проходило раніше, та не можу пригадати, щоб до дитячих вух у ту пору докотилося сквернослів"я. Село в 60-ті, на мою думку, було зразком духовності в цьому плані. Мабуть тому в мене до сих пір нема брутальних висловів у лексиконі...