Заговорений грудень
Цей заговорений грудень сьогодні із мрякою,
Слизькі його рими, непевні думки і шляхи…
І ти так безглуздо смієшся, щоб тільки не плакати,
Змиваючи краплями грудня майбутні гріхи.
Стоїш за вікном із горням охололої кави,
Грудень, ніби зупинку проспав й не туди повернув,
Калюжі рахують кроки й тримають хмари,
А ти калюжі рахуєш, збиваючись через одну.
Навряд чи прийде до смаку вже холодна кава,
Й в негоду таку вікна-сироти чи оживуть…
Тримаючи в серці надію, ти знову терпляче чекала,
Й чекатимеш завтра, аж поки дощі не минуть…
Київ, 19.02.2024