Сумні Оченята
Цей дотик на мить у мені оживляє
Щось трошечки нижче горлянки.
Секундою квітне й так само зникає
Розбившись на криги уламки.
Хай біль буде спільний, любов - невзаємна,
Лиш поглядом щось натякати.
Таємна любов має бути таємна,
Бо магія буде зникати.
Згубити незнайдене - зовсім не втрата,
Та все одно страшно бракує.
Всміхайся частіше, Сумні Оченята,
Тобі це фатально пасує.
Київ, 2025