Цвіт
Віття зацвіло в саду,
Пришпилена тендітність.
І я у ньому, я цвіту,
Вмира в полях бездітність.
Квіти рожеві ви мої
У біленьких спідничках,
Ви мої панночки рясні,
В душі, а не на звичках.
Намистом знизаний садок,
Весна квітуча в долі.
Птахи і бджілки у танок,
В ріллі, в горбах, на волі.
Весь зораний життєвий шлях
І черня поміж квітів.
Садок на долі весь в квітках,
Соха давня між віття.
Закутався в панянках весь,
Сміюся й плачу сонцю.
А зовсім близько, поряд десь,
Сміються з незнайомця...