07.07.2025 20:57
лише 18+
9
    
  1 | 1  
 © Олександр Буй

Не поспішай...

Не поспішай...

Не поспішай… І я не буду…

До ранку світ належить нам.

І ми у нім – єдині люди,

Не владні Богові й чортам.


В кімнаті темрява суцільна,

Тож ми руками, мов сліпі,

Голубимося обопільно

У ніжній пристрасті палкій.


Цілую губи, пещу стан твій –

Нічого ласка не мине.

Ще мить – і ти моєю станеш,

У себе впустиш ти мене…


Але стривай! Насолодися

Жагою близькості сповна.

Ми довго будемо любитись,

Та ця миттєвість – лиш одна…


Прийму, кохаючи, від тебе

Дівочий найцінніший дар…

І хай не підглядає небо

За нами полум’ям стожар.



Просяна, 2024

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!