Короткометражка
Наснився сон, неначе кінофільм:
У кожній мізансцені – ти без мене,
Бо я чому́сь у фільмі тім німім
Залишений за кадром режисером.
Хоча життя і схоже на кіно,
В нім дивна роль у деяких акторів:
От я – тебе кохаю вже давно,
Хоч ми зустрілись тільки позавчора…
Якби сценарій я змінить зумів
Або, принаймні, плівку відмотати,
Собі б найголовнішу роль відвів –
Усе життя тебе одну кохати…
Давай з тобою зробимо монтаж –
Сюжет із фільму вирвем невеличкий.
І хай там як – він буде тільки наш,
Він в наших снах зали́шиться навічно.
Його я зрежисую, ти – зніми,
На мінімум софіти пригасивши.
Хай навіть звук потоне у пітьмі –
Інтимна мізансцена любить тишу…
Просяна, 2024