Стигла шипшина
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Бігла осінь по стежині
В дощовому передзвоні,
Залишила на шипшині
Намистин разки червоні.
На скупому сонці грілась
Намистинка кожна в листі,
Враз шипшина зашарілась,
В полум`яному намисті.
Красень терен рано-вранці
Аж до місячної ночі
Виглядав на ті багрянці
Свої темно-сині очі.
І чим більше очі сині
На шипшину милувались,
Тим солодше намистини
Стиглим медом наливались.
