Без світла
Життя наше по графіку...
Мина в шалених трафіках!
Летить по всіх галактикам...
То в бінтиках...
То з жартами.
І так
по безкінечностям,
по бездоріжжям
в сутінках..
летіли ми на ближньому,
і без гадань
майбутнього...
Життя трива
на мінімум-
по графікам,
по засвітам.
Залежні ми
до нігтиків-
беззахисні
недоспані.
Без світла...
без іллюзій....
То з ранами,
контузіями...
Навпомацки шукаємо-
ми виходи
з Тартару.
Надія лиш тримає.
Не здатися!
Не здриснути!
Без неї
ми жеврієм.
Без неї
не живі ми.