11. Бомбей - експрес
19 Еластичних віршів
Життя, що я вів,
Мені не дає
покінчити
Самогубством з собою.
Все підскакує і тремтить.
Жінки, із криком голосним,
ниряють під колеса.
Екіпажі біля вокзалів
розташувались віялом колісним.
На кінчиках пальців своїх музику
я відчуваю.
Не любив я ніколи Масканьї,
Ні художників, ні мистецтва,
Не любив ні мостів, ні бар’єрів,
Ні тромбонів, ні труб голосистих,
Нічого я більше не знаю,
І нічого не розумію…
Ласка.
Від якої тремтіння пробігає
Географічною картою.
В рік нинішній чи в рік майбутній
Дурна, як есперанто, критика
мистецтвознавців.
Бриндізі.
Прощай.
В цьому місті я народився,
І мій син народився також.
Син, схожий на матір.
Є думки, які змусять підстрибнути
автобус.
Тільки в бібліотеках тепер я читаю
книжки.
Чудова азбука світу.
Щасливих мандрів!
Нехай заберу я з собою
Тебе і сміх твій рум’яний.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Франція, Париж, Квітень 1914 р.
