Експрес віків
Експресом вiкiв ми примушенi мчати,
Хай смерть i життя заступають на чати -
i можна мовчати,
i можна кричати,
Всерiвно нема в кого час позичати...
Хай очі у бiльшостi засланi пилом,
i вiї заплутанi сiрим ковилем...
Сидиш поруч з милим,
а може й не з милим...
В експресi вiкiв ми квитки загубили...
Пульсуюча звістка від нас Аеліті
Залита дощем, що іде на орбіті.
Докупи всі злиті -
Століття і миті...
Експреси віків... їхні колії збиті.